Hreflang — це HTML-атрибут, який говорить Google (та іншим пошуковим системам), яка мовна й регіональна версія сторінки для якого користувача призначена.
Наприклад:
якщо у вас є сторінка англійською для США та англійською для Великої Британії, hreflang допоможе пошуковику показати правильну версію в залежності від гео та мови користувача.
З чим краще використовувати hreflang для максимального ефекту:
- З правильною структурою URL. Окремі сторінки для кожної мови й регіону (наприклад, /de/, /en/, /fr/ — а не автоматичний переклад).
- З геотаргетингом у Search Console. Для кожного піддомену або каталогу варто вказати геоорієнтацію (якщо це можливо).
- З унікальними title та description. Hreflang не спрацює ефективно, якщо всі сторінки мають однаковий мета-контент.
- З перекладеним контентом (а не машинним). Навіть якщо структура однакова — важлива людська адаптація текстів.
- З XML-картами сайту. Для великих проєктів hreflang можна задавати не в коді, а в sitemap — це стабільніше для технічного SEO.
Типові помилки з атрибутом hreflang
— Часто буває, що hreflang вказаний, але не взаємний: тобто сторінка A посилається на сторінку B, але сторінка B не посилається назад на A. Це порушує логіку роботи і може знизити ефективність сигналу для Google.
— Ще одна поширена помилка — посилання веде на неканонічну URL-адресу. Якщо hreflang вказує на сторінку, яка відмічена як неконічна або має іншу канонічну адресу, Google може заплутатись, яку саме сторінку індексувати.
— Також проблемою є дубльований або порожній контент на сторінках, що мають різні hreflang. Якщо тексти повністю однакові або переклад зроблений автоматично без адаптації, це може призвести до фільтрації як “дублікати контенту”.
— Нарешті, відсутність атрибута x-default. Якщо користувач не підпадає під жодну з мов або регіонів, Google не знає, яку версію показати за замовчуванням. Атрибут x-default допомагає цьому уникнути.
